Метапсихологія (грец. μετά (meta) ‒ “поза”, “за межами” або “над”, та ψυχή (psyche) ‒ “душа”, “дух”. Суфікс -λογία (-logia) вказує на науку чи вивчення ‒ це концептуальна наука, яка досліджує динамічні аспекти психіки, спираючись на сталі моделі та структури, і створює теоретичну основу для глибинної психології.
Термін “метапсихологія“ запровадив Зигмунд Фрейд, прагнучі створити теоретичну основу для аналізу психічних процесів. Наприклад, Фрейдова структура ‘Его’, ‘Воно’ та ‘Суперего’ є моделлю, яка описує взаємодію психічних сил.
Крім класичних фрейдівських структур, велика кількість сучасних концепцій, які досліджують психічні і соціальні процеси використовують метаструктури.
Структурні елементи визначаються за допомогою абстрактних категорій які можна назвати метамовою – системою абстрактних понять і символів для опису психічних та соціальних процесів.
Протягом історії людства метапсихологічні структури використовувалися для дослідження та осмислення реальності. Наприклад, такі системи пізнання несвідомого, як руни, Іґґдрасілль, Есера Сефирот чи Таро, є унікальними символічними моделями. Попри їхню міфологічну чи релігійну основу, ці системи можна включити до метапсихологічного дискурсу.
Вони пропонують багатошарові символічні схеми, які описують як внутрішні психічні процеси, так і зовнішні соціальні явища.